Зображувальна діяльність в ДНЗ

Зображувальна діяльність в ДНЗ.

Види образотворчої діяльності та їхній взаємозв'язок

Дитячу образотворчу діяльність розглядають як ефективну форму художнього засвоєння дітьми навколишньої дійсності, в процесі якої вони зображають предмети і явища, виражають своє ставлення до них. У Коментарі до Базового компонента дошкільної освіти в Україні зазначається, що художньо-практична образотворча діяльність передбачає знання характерних особливостей, специфіки, засобів художньої виразності різних видів образотворчої діяльності: малювання, ліплення, аплікації; роботи з природним матеріалом.

До питання класифікації видів образотворчої діяльності є різні підходи. Так, В. Космінська — прибічниця традиційного підходу до класифікації видів — вважає, що в дитячому садку образотворча діяльність передбачає такі види, як малювання, ліплення, аплікація та конструювання.

Види образотворчої діяльності дітей дошкільного віку можна класифікувати за технологією: малювання, ліплення, конструювання, аплікація, плетіння, вишивка та ін.; за матеріалом: робота з папером, фарбами, тканиною, деревом та ін. Одним із варіантів може стати класифікація за видами художньої практики в мистецтві . Наприклад, малювання (живопис, графіка), скульптура, архітектурна діяльність (макетування, моделювання, проектування), декоративна діяльність (наприклад, розпис, ліплення, аплікація, плетіння, вишивка, оригамі).

Одним із видів образотворчої діяльності є малювання (предметне, сюжетне, декоративне). У предметному малюванні дітей молодшого дошкільного віку основна увага має приділятися формуванню вміння досліджувати предмет, зображувати його за допомогою ліній, кольорових плям, композиційного розташування, передаючи у створеному образі характерні риси, пропорції, будову. Особливого значення слід надавати сенсорному розвитку: вправляти дитину в розрізненні кольорів, у визначенні форми та величини предметів. Допоможуть у цьому різноманітні розвивально-пізнавальні ігри.

У сюжетному малюванні слід акцентувати увагу на розвиток задуму, його наповненні конкретним образним змістом. При створенні нескладних тематичних композицій дитина має осягнути логічний зв'язок зображених предметів між собою. Саме цей вид малювання допомагає дитині навчитися малювати з натури, за уявою, з пам'яті, за змістом твору, створювати прості багатопланові композиції; Сприяє розвитку асоціативного мислення. Педагог має надавати дитині можливість реалізовувати свої фантазії як в індивідуальному, так і в колективному сюжетно-тематичному малюнку.

Декоративне малювання сприяє поглибленню знань молодшого дошкільника про українські народні промисли (гончарство, вишивка, килимарство, писанкарство), виховує попиту до культури рідного народу. Педагогові слід заохочувати дітей до створення зі знайомих елементів нескладних орнаментів на різних площинних формах, вправляти в ритмічному виконанні візерунків із традиційними колірними поєднаннями. Характерними засобами виразності всіх видів малювання є крапка, лінія, пляма, колір, форма, пропорції, композиція , ритмічне поєднання елементів малюнка тощо. За їхньою допомогою дитина може створити образи як реальних, так і уявних, вигаданих об'єктів.

Своєрідність ліплення як одного з видів образотворчої діяльності полягає у можливості створення об'ємного образу. Завдяки цьому та особливій пластичності матеріалів (глини, пластиліну, тіста,гіпсу) дитина дуже швидко оволодіває вміннями з передачі будови, просторового розташування, динаміки руху зображуваного предмета. Основним засобом у створенні образу в ліпленні є передача об'ємної форми. Також радимо використовувати колір, особливо під час розфарбовування власноруч виготовлених народних іграшок.

Аплікація як вид образотворчої діяльності відрізняється від інших уже наявними формами різних предметів, їхніх частин, які не треба створювати, розмальовувати. Головне завдання в аплікації для молодших дошкільнят правильно розмістити та наклеїти готові елементи, відтворивши таким чином декоративний візерунок або певний образ. Заняття з аплікації сприяють розвитку почуття кольору, ритму, симетрії, просторової орієнтації на аркуші та формуванню перших естетичних смаків. У ході виконання робіт педагогу особливого значення слід надавати вихованню організованості в малят. Адже створення аплікації потребує чіткої послідовності дій.

Із метою активізації проявів художньої творчості радимо залучати дітей до виготовлення індивідуальних і колективних робіт через створення образів предметів навколишньої дійсності шляхом гармонійного поєднання різних вищезазначених видів образотворчої діяльності, матеріалів (папір із глиною, пластилін із природним матеріалом) або технік (аплікація з обірваного паперу та малювання долонькою) тощо. Така інтеграція дуже подобається молодшим дошкільнятам і сприяє пошуку нових цікавих рішень у створенні вже знайомих образів.

Формою організації образотворчої діяльності є заняття.

Це особлива форма спілкування педагога з дитиною, яка традиційно вважається формою організованого навчання.

Взагалі будь-яке спілкування педагога з дітьми можна назвати «заняттям», адже воно передбачає пряме чи непряме навчання, освіту, розвиток. Освітнє, навчальне, корекційно-розвивальне, арт-терапевтичне спілкування передбачає певні форми організації дітей:

індивідуальне;
групове;
фронтальне.

Індивідуальне спілкування є діалоговою формою, яка є доцільна під час спостережень у довкіллі («Пошукаймо красу разом»), розглядання побутових предметів, об'єктів природи, арт-об'єктів (творів мистецтва, продуктів творчості дитини); проведення зображальних вправ та експериментування з матеріалами

Групове спілкування переважно є формою спільних вправ, дій, спрямованих на уточнення, осмислення способів дій. Педагог об'єднує кількох дітей у групу з власної ініціативи (наприклад, помітивши типові особливості у способах дії із зображальним матеріалом), за ініціативою та бажанням дітей (наприклад, у спілкуванні з обдарованими дітьми).

Фронтальне спілкування передбачає роботу вихователя з усією групою дітей (наприклад, введення нового інформаційного та зображального матеріалу, способу, виду художньої практики; творчі проекти, діагностика досягнень дітей).

Особистісно-орієнтована модель освіти потребує адекватних підходів до класифікації занять образотворчою діяльністю. Головна вимога до них - забезпечення діалектичного зв'язку свідомості і діяльності, реалізація поліфункціонального, інтегрованого підходу.

На заняттях діти опрацьовують тему, запропоновану вихователем (нова інформація, уточнення відомою, пошук власного способу розв'язання), або творчо реалізують набуті навички та вміння у самостійно обраній темі. Тип заняття зумовлений його метою: діагностичне, інформаційне, корекційно-розвивальне (закріплювальне, уточнювальне), творчо-реабілітаційне (арт-терапевтичне).

За характером діяльності та змістом можна розрізняти такі заняття:

теоретичні (мистецтвознавчі);
практичні (зображальні);
комбіновані (взаємозв'язок художньої теорії та естетичної практики);
комплексні, інтегровані (грунтуються на синтезі та взаємодії мистецтв).

Теоретичні заняття головною метою мають введення дитини у світ мистецтва, ознайомлення з поняттям «мистецтво», його видами та жанрами, творчим процесом та інше. Ці заняття проводять з раннього віку, розглядаючи з дітьми арт-об'єкти (іграшки, книжки, твори мистецтва), розповідаючи про них (мистецтвознавча розповідь); розгортаючи бесіду (мистецтвознавча бесіда), художньо-дидактичну гру або арт-терапевтичну сесію («Художній салон», «У музеї скульптур», «Подорож у картину», «Народна іграшка», «Що таке архітектура»).

Практичні заняття передбачають «Активне занурення дітей у світ художньої практики»: зображальних матеріалів, способів художньої обробки матеріалів, дій із зображальними засобами, обладнанням та устаткуванням для цієї діяльності. На цих заняттях педагог транслює дитині іншу інформацію: про матеріали та способи роботи з ними. Він посилається на образ художника і власними діями демонструє дитині зразок креативної (творчої) поведінки. Наприклад, «Давайте подумаємо разом: як художник осінь малював», «Де народні майстри візерунки шукали», «Як скульптор у глині майбутню скульптуру побачив». Діти ознайомлюються з різними зображальними техніками, матеріалами та способами дій і ними. Педагог спонукає дітей з раннього віку до активного маніпулювання фарбами, крейдочками фломастерами, олівцями, глиною, воском, тістом, будівельним матеріалом, папером, тканиною, викидним матеріалом (коробки, клаптики, ґудзики, баночки), природним матеріалом (пір'я, камінці, черепашки-мушлі, гілки, коріння, сухостій, кора). Також він запрошує дітей до спільних з ним дій для усвідомлення складніших технік (наприклад, оригамі, витинання, вишивання, флористика, інтарсія, плетіння).

Комбіновані заняття є особливим типом організованого навчально-розвивального спілкування педагога з дітьми. Вони поєднують у собі теоретично-мистецтвознавчу та практично-творчу частини. Наприклад, діти уточнюють уявлення про жанр пейзажу і розглядають репродукції пейзажних картин , обговорюють, обмінюються думками про виражальні засоби, колір, композицію, здійснюють «Подорож у картину» і викопують ігрові вправи на розвиток уяви, образного мислення, переживання естетичних емоцій, відтворюють у власній уяві творчий процес художника. Практичну частину заняття можуть становити вправи на змішування кольорів, наприклад, «Кольори золотої осені», «Кольори пізньої осені», «Осіннє небо», або «Малюємо осінні дерева». Можна за пропонувати творчу роботу: «Малюємо пейзаж». Комплексні (інтегровані) заняття надають педагогу можливість розвивати у дітей цілісне, категоріальне світосприймання, а дітям — формувати узагальнені способи дій, цілісні уявлення про мистецтво як форму існування краси, про художню практику як спосіб пізнавання світу та йото освоєння.

Комплексні заняття перетворюються на цікаві розважальні вистави, шоу, перфоманси, арт-терапевтичні сесії і забезпечують повною мірою ідею поліфункціонального особистісно-розвивального підходу, створення поліхудожнього середовища в дошкільному освітньому закладі. На цих заняттях педагог є активним учасником процесу співтворчості.

За видами художньої практики розрізняють такі заняття:

малювання;
ліплення;
архітектурна діяльність;
декоративна діяльність.

Малювання (техніки живопису і графіки). На цих заняттях діти ознайомлюються з різними способами створення малюнка, зображальними матеріалами, приладдям, техніками.

Класифікація видів занять з малювання може бути різною. Наприклад, предметне (малювання предметів), сюжетне (передавання сюжету, дії, стосунків), декоративне (малювання орнаменту та декорування предметів). Кожен з видів малювання має свою специфіку, конкретну мету, низку завдань (програмовий зміст). Вони пов'язані з оволодінням виражальними засобами.

Самостійна образотворча діяльність

Особливою й унікальною формою організації образотворчої діяльності в дошкільному навчальному закладі є самостійна образотворча діяльність. Вона розгортається у вільний віл занять час за ініціативою дітей і має високий ступінь свободи дитини у виборі теми, матеріалів, видів, художньої практики, початку та завершення роботи.

Самостійна художня діяльність не є навчальною. Вона швидше є результатом навчання, показником ефективності педагогічної технології.

Аналіз змісту процесу та результату самостійної художньої діяльності дітей допомагає педагогу визначити характер і зміст навчання, пізнавальної діяльності па заняттях.

самостійна художня діяльність виникає за ініціативи дітей і має високий ступінь свободи дитини;
самостійна художня діяльність дитини потребує уважного ставлення з боку дорослих та витонченого, непомітного, непрямого керівництва, адже ініціативу дитини легко нейтралізувати, можна зруйнувати оригінальний задум та натхненний процес його втілення;
самостійна художня діяльність розгортається у певному інформаційному та просторово-предметному креативному середовищі;
самостійна художня діяльність має свій час у «порядку денному», режимі дня; традиційно вона організовується вранці та у вечірній час;
зміст та характер самостійної художньої діяльності визначає емоційно-інтелектуальний, художньо-естетичний досвід дітей (інтерес, смакові уподобання, здібності, досягнення тощо);
самостійна художня діяльність за змістом може інтегруватися із грою, театралізацією, музично-ритмічною діяльністю, дизайном, літературно-фольклорною діяльністю, і виступати арт-терапевтичним середовищем, чинником релаксації та реабілітації, розгортатися як підготовка до свят (оформлення залу, елементів костюмів, атрибутів, аксесуарів);
продукти самостійної художньої діяльності дітей мають певну цінність у соціумі і педагог повинен забезпечити їхнє функціонування (наприклад, як сувенірів, подарунків, елементів оформлення помешкання, виставок тощо).

Самостійна художня діяльність може становити частину прогулянки (малювання на пленері, ігри зі снігом, піском, водою, виготовлення крижаних скульптур, збирання та впорядкування природного матеріалу тощо), тобто розгортатися поза приміщенням. Наявність спеціального обладнання та пристосувань (наприклад, етюдники, легкі мольберти, формочки для роботи з піском, снігом, великі папки для гербаріїв тощо) стимулює самостійну художню діяльність дітей.

Кольорова вода - наш лікар

Ще на уроках фізики учитель нам показував, як промінь сонця, переломлюючись через призму скла, перетворюється на сім кольорів: червоний, оранжевий, жовтий, зелений, голубий, синій, фіолетовий. Виявляється, ці кольори не прості, а лікувальні.

Дуже зручні та ефективні кольорові підставки (це може бути серветка, папір, картон). На підставку ставлять склянку з водою, бажано з тонкого, чистого, прозорого скла з потовщеним дном. Вода добре сприймає і зберігає інформацію, тому достатньо склянку із прозорою водою залишити на 5—10хв. на підставці потрібного кольору, вода «сприйме» і передасть енергію. «Кольорову» воду слід пити не поспішаючи, маленькими ковтками.

Якщо ви з кимсь посварилися, збуджені (отримали порцію стресу), випийте воду зі склянки, яка 5хв. стояла на зеленій підставці (пригадайте, як зелене листя дерев, трави, кущів заспокоює вас). Після того, як ви трохи заспокоїлися, можна скористатися рожевим кольором (він додасть вам енергії). Отже, ви позбавитеся залишків напруги і ваш настрій покращиться.

Подібним чином працює блакитний (колір неба, води), але він не лише знімає залишки конфлікту, але може й попередити його. Пам'ятайте про це, накриваючи стіл перед приходом родичів, відвідування яких може закінчитися сваркою: поставте на стіл воду на блакитній серветці.

Трапляється, що після неприємної події або прикрої невдачі ніяк не вдається заспокоїтися: ви мордуєте себе,знову і знову, прокручуючи у пам'яті те, що сталося. Тут вам у пригоді стане лимонний колір. Він також може допомогти у разі втрати близьких, коли нещастя настільки велике, що людина не знає, як житии далі. До того ж, він зміцнює пам'ять.

При щоденній роботі на комп'ютері добре мати поряд із собою стакан води на бірюзовій підставці і частіше робити ковток за ковтком. Бірюзовий колір захищає від радіоактивності, від так званого «електричного туману» і теплового випромінювання комп'ютера.

«Бірюзова» вода чудодійним способом допоможе вам дібрати потрібне слово на іспиті або під час публічних виступів.

Якщо у вашої дитини у школі або інституті буде контрольна робота, запропонуйте їй трохи води, «приправленої» енергією жовтого кольору, який сприяє регенерації (виробленню) блискучих ідей, стимулює духовну діяльність.

Якщо вистраждаєте надмірним апетитом, то про вас попіклується колір індиго.

Щоденно випивайте дві склянки води, що стояли на підставці такого кольору, це поступово зменшить ваш апетит.

Якщо ви перевтомилися,випийте ковток води зі склянки на червоній серветці. Ви одразу відчуєте прилив енергії. Він допоможе вам «омолодитися» і знову відчути повноту життя і бажання працювати.

Кілька ковтків води, зарядженої фіолетовим кольором, допоможуть вам позбутися гнітючих думок, очистять селезінку і зробить гармонійною роботу півкуль головного мозку.

Вплив оранжевого кольору найчастіше стає першим поштовхом до позитивних змін, а також покращує апетит.

Підставки для води мають бути з натуральних матеріалів, а кольори чистими. Синтетичні матеріали протипоказані, бо вони будуть випромінювати коливання іншої частоти хвиль.

Можна зробити так. Візьміть зелену (темнішу) траву (наприклад, подорожник або кропиву), пропустіть через м'ясорубку, массу відіжміть через марлю — отримаєте трав'яний сік. Змочіть ним білу бавовняну тканину, висушіть. От вам і готова природна зелена підставка.

Оранжевий колір можна отримати з соку моркви або гарбуза. Лимонний — з цедри лимона. Зазвичай, коли під рукою є лимони, то для підсилення на підставку можна класти по боках склянки 2-3 лимони (або апельсини). На червоні пелюстки троянд, що осипалися, і тюльпанів ставимо склянку з водою і за 10—15.хв «кольорова» лікувальниця готова. Так лікує жива природа.

Головне правило медицини — заповідь Гіппократа— «не нашкодь». Нове альтернативне лікування не шкідливе (звісно, за умов якісної питної води). Ліквідувати хворобливі переживання, закріпити психічне здоров'я, покращити соціальну адаптацію, розвивати самопізнання і розв'язати конфлікти в умовах колективної творчої діяльності — у ваших руках!

Щиро бажаю, щоб ваше життя засяяло усіма кольорами райдуги!

Як надихнути дітей на образотворчу діяльність

Відмовтеся від стереотипів щодо наявності зразка та відтворення його дітьми. Уникайте звичайного показу зображення об’єктів
Надайте дітям змогу вільно експериментувати із творчим матеріалом, робити відкриття, випробовувати свої ідеї, виражати емоції
Позитивно оцінювати кожну роботу, оскільки всі вони неповторні
Мотивуйте дітей до малювання – створюйте позитивний настрій за допомогою психогімнастики, емоційних вправ, дидактичних ігор, музичного супроводу
Проводьте заняття з малювання лише за умови наявності у дітей бажання творити. Плекайте в собі й дітях стан творчого піднесення.
Формуйте дбайливе ставлення до приладдя, яким діти користуються для створення малюнку.
Будьте дітям партнером, давайте поради з позиції друга – це надихне кожну дитину на вільну творчість, невимушено спрямує її на позитивний результат.